Висновки - История Свидетелей Иеговы

Перейти к контенту

Главное меню:

Висновки

Книги > СИ в Житомирской обл.
Висновки

Історія Свідків Єгови на Житомирщині вже триває близько вісімдесяти років. За цей період конфесія досить сильно виросла, витримавши різноманітні переслідування. В основному, в Житомирській області застосовувалися ті ж методи боротьби, що і по всій Україні, хоча були присутні і свої особливі засоби впливу. Проте своєю витримкою у гоніннях Свідки домоглися поваги до своєї віри та принципів, яких вони дотримувалися, хоча для цього була потрібна особлива організованость. За висловом С. Головащенко, „опозиційно налаштовані щодо радянського режиму, Свідки Єгови становили чи не найзґуртованіший осередок релігійного підпілля в СРСР” [7: 291] (курсив автора – К.Б.). Саме наполегливий захист Свідками Єгови своїх принципів та норм сприяв боротьбі за свободу совісті та демократії в нашій країні, що призвело до легалізації багатьох конфесій. Сьогодні прихильники цієї конфесії знані своєю проповідницькою роботою, добропорядністю та чесністю. Беручи до уваги все вищезгадане, можна сказати, що своєю історією Свідки Єгови підтвердили слова Аристотеля, який свого часу зауважив: „У спотвореній державі хороша людина є поганим громадянином, а у правовій – гарним” [59: 77].
Хотілось би ще раз нагадати, який роль автора цієї книги як дослідника, що описував історію Свідків Єгови, є досить малою порівняно з прикладами віри тих людей, які згадані в книзі. Проте це завдання виявилось і не досить легким. Під час вивчення історії Свідків Єгови Житомирського регіону, довелося чути досить багато про випробування віри, які були настільки жахливими, що їх було важко та болісно навіть слухати, а тим більше відобразити на папері. Наприклад, тяжко описати відчуття дітей, коли над ними фізично розправлялися або погрожували зґвалтуванням за їх віру в Бога Єгову, важко також відобразити почуття чоловіка, що не бачив свою дружину та дітей п’ять і більше років, і зовсім не можна розказати про силу віри в Бога, яка допомогла цим людям витримати усі можливі випробування.
Автор зовсім не прагнув ідеалізувати або якось вихваляти цю громаду. Ним керувало прагнення спростувати створені деякими релігіями й ЗМІ міфи щодо діяльності Свідків Єгови та довести, що приклад віри цих людей у радянський час є частиною багатогранної історії Житомирщини і України, яку потрібно знати не лише релігієзнавцям та історикам, а й простим громадянам.
Історія протестантських релігійних громад до цього, на превеликий жаль, випадала зі сфери вивчення місцевих істориків. Сподіваюся, що ця книга дасть поштовх краєзнавцям досліджувати історію релігійних переслідувань не лише православ’я та католицизму, а й інших релігій, як-от Свідків Єгови. У цьому автор готовий надати будь-яку інформаційну допомогу.
Книга не є замовленням ні Управлінського бюро Свідків, ні когось іншого. Дослідження є лише власною ініціативою автора; численні поїздки, збір та обробка матеріалу здійснювався за його власні кошти.
Отже, сподіваюся, що матеріали цієї книги допоможуть читачеві, незалежно від його ставлення до Свідків Єгови та їх проповідницької роботи, толерантно ставитися до них хоча б за їх стійкість у випробовуваннях.
Приклади віри Свідків Єгови та недостатня вивченість цього матеріалу дослідниками, спонукають автора і далі працювати над складанням історії Свідків Єгови не тільки в Житомирській області, а й в інших регіонах нашої країни.
Прихильникам цієї громади автор радить глибше ознайомитися зі своєю історією та взяти з неї певні висновки, оскільки під час дослідження виявилося, що не всі Свідки Єгови знають історію своєї організації в Україні. Молодим Свідкам Єгови потрібно пильніше звернути увагу на пораду в їхньому ж журналі „Пробудись” за 8 травня 2005 року: „Якщо ти – молодий Свідок Єгови і вчишся в школі, то, можливо, також матимеш нагоду розповісти іншим про історію своєї релігії”. Крім того, раджу віруючим частіше користуватися законами, наведеними в розділі №1.
І, нарешті, ще раз хочу подякувати всім тим, хто допомагав мені в зборі інформації та написанні цієї книги.
З найкращими побажаннями,
Костянтин Бережко
 
 
Поиск
Назад к содержимому | Назад к главному меню