Сучасний етап діяльності - История Свидетелей Иеговы

Перейти к контенту

Главное меню:

Сучасний етап діяльності

Книги > СИ в Житомирской обл.
Сучасний етап діяльності Свідків Єгови. 
Житомирщина

„[Свідки Єгови] найбільше постраждали
за часів тоталітаризму.
Саме вони цінують релігійну свободу, прагнуть зберегти
релігійний мир і міжконфесійну толерантність”
(А.М.Колодний. Академічне релігієзнавство [24: 473]).

Сьогодні Свідки Єгови є зареєстрованою та легально діючою громадою. Ця конфесія досить динамічно і швидко розвивається, тому вже через півроку інформація та статистика, наведена в цьому розділі, може застаріти. Свідки Єгови завдяки своїй проповідницькій діяльності стали широко відомі серед конфесій України та області. Якщо до вас постукають у двері, подзвонять по телефону або зустрінуть на вулиці, пропонуючи „безкоштовне вивчення Біблії” або релігійну літературу, швидше за все всього це будуть Свідки Єгови. Так, основною діяльністю цієї конфесії залишається проповідь або „служіння”. Причому кожний член конфесії вважає своїм обов’язком взяти участь у цій роботі, доносячи тим самим біблійну вістку до якомога більшої кількості громадян. Проповідницька робота є також однією з можливостей пояснення громадськості своєї позиції з метою уникнення непорозумінь. Тому тепер усі незрозумілості можна обговорити у місцевих Свідків, коли вони прийдуть до вас через півроку.
Управлінським бюро Свідків Єгови в Україні передбачено багато заходів, аби осягнути біблійною звісткою якомога більшу кількість українського населення. Заслуговує на увагу ще й те, що Свідки Єгови на території України розповсюджують біблійну літературу 36 мовами. В Україні, окрім україномовних та російськомовних зборів Свідків Єгови, у 77 зборах богослужіння відбуваються румунською мовою, у 22 – угорською. Це свідчить про великий вплив Свідків Єгови у тих регіонах та їх турботу про потреби національних меншин. Також проводяться конгреси угорською мовою в місті Берегово (Закарпаття) та румунською мовою в селі Діброва (Тячівщина, Закарпаття).
Свідки Єгови у своїй християнській діяльності не тільки проповідують своїм сусідам, колегам та просто на вулиці чи по домівках, як згадується в Біблії [4:1100]. Серед всього іншого, філіал Свідків Єгови у смт. Брюховичі (Львів) піклується і про людей, позбавлених волі. В’язні звертаються з проханням надіслати їм Біблію та біблійну літературу. Ведеться листування із 120 виправними закладами в Україні. Тільки протягом 2002 та 2003 років було відправлено 804 листи, адресованих в’язням. Їм було надіслано 151 Біблію, 357 книжок, 348 брошур та 4005 журналів. Навіть 40 в’язнів стали Свідками, тобто законослухняними громадянами своєї держави.
Особливі зусилля Свідки Єгови докладають, щоб знайомити з Біблією глухих громадян України. До таких людей ставляться не як до інвалідів, а як до іншомовної групи населення нашої країни. Багато Свідків самі захотіли вивчити мову жестів, щоб допомагати таким людям. В Україні діють 5 повноцінних зборів мовою жестів – у Києві, Львові, Харкові, Одесі та Вінниці. Богослужіння в цих релігійних громадах проводяться тільки мовою жестів. Також організовуються конгреси, які проводяться мовою жестів. Наприклад, 02.11.2003 року у Києві відбувся такий конгрес на якому були присутні 1137 осіб, і такі конгреси проводяться регулярно кожного року. Для навчання глухих людей Свідки Єгови підготували відеокасети з біблійною інформацією мовою жестів. Також для сліпих людей надруковані біблійні публікації шрифтом Брайля.
Такі ж заходи щодо проповідування вищевказаним групам організовані і в Житомирській області. Але перед тим, як згадати про ці заходи, наведемо деякі статистичні дані. На території області станом на 1 січня 2005 року діють тринадцять громад Свідків Єгови, і існують вони в таких містах: Житомир – 5 громад, Новоград-Волинський – 2; Бердичів, Коростень, Коростишів, Новогуйвинськ, Малин та Баранівка – по одній громаді. Серед них статус юридичної особи мають 6 громад: малинська, баранівська, житомирська, новоград-волинська, коростенська та коростишівська. У середньому в кожному зборі нараховується близька 100 осіб.
Хоча історичне коріння Свідків Єгови на Житомирщині сягає початку ХХ століття, проте більшість громад утворилися в 90-ті роки. Наприклад, лише в 1993 р. у м. Баранівка приїхали піонерки для проповідування на тій території, сьогодні там окремий збір.
Більшість громад Свідків Єгови на Житомирщині російськомовні, тобто богослужіння проводиться російською мовою. Однак зібрання в Баранівці, декілька груп Малині, Житомирі та Радомишлі є україномовними. Маємо надію, що з плином часу ця ситуація зміниться і україномовних зборів стане більше, оскільки діти Свідків говорять переважно українською мовою.
Житомирська область вважається у Свідків однією з найменш опрацьованих областей України. Щодо масштабів проповідницької роботи, то Житомирська область стоїть на першому місці за кількістю непризначених територій (1460 населених пунктів ). У зв’язку з цим в останні роки, близько сорока осіб добровільно змінили своє проживання та переїхали на територію області для допомоги місцевим Свідкам. Переїхали не лише з інших областей України , а й з інших країн; серед них громадяни Польщі (м. Житомир, Сівік П.), Росії (по всій території області), США (м. Житомир, Кліф та Дженіфер Лакс) та ін.
Місіонерська сім'я Лаксів переїхала з Управлінського Центру в США (Нью-Йорк, Бруклін) і проповідує в Житомирі з квітня 2004 року. За їхніми словами, найбільше, що їх вразило, – це спокійний темп життя в м. Житомирі та ввічливість його мешканців. На питання інтерв’ю щодо подальших їхніх планів, зазначили, що дуже хочуть залишитися тут надовше, аби змогти більше проповідувати місцевому населенню та вивчити українську культуру. Також Кліфу та Дженіфер дуже подобається українська мова і вони мають на меті в подальшому її вивчити.
Місіонерською роботою в регіоні займаються також і спеціальні піонери, які діють у різних куточках області. Зокрема, такою роботою займаються такі люди, як Андрій та Марія Мельниченко (Овруч), Ігор та Наталія Матвієнко (Черняхів), Микола Лунга (Житомир), Мирослав Руснак (Житомир), Тарас Мороз і Олег Семиліт (Андрушівка).
На сучасному етапі, частина спеціальних піонерів проповідують в районах області. Така практика проповідування у непризначених та віддалених від збору територіях стала досить поширеною в Житомирській області. Наприклад, у м. Андрушівка служить 19 вісників, 8 із них – з Київської та Чернігівської областей, Житомира, Києва, Кременчука, Закарпаття та Донецька. Також діють окремі маленькі групи Свідків в таких містах, як Черняхів, Олевськ, Овруч, Нова Борова, Любар, та інших містах області, а також у селі Двірець, с. Голованці, с. Пряжево, с. Станишівці та в багатьох інших селах Житомирського району.
На Житомирщині, як і по всій Україні, також ведеться проповідування різним частинам населення. Зокрема, в Житомирі та Коростені місцеві Свідки Єгови ведуть таку роботу у виправних закладах міста. Відповідно оформивши документи та погодивши це з відділом у справах релігії при облдержадміністрації, Свідки Єгови регулярно, починаючи з 1991 року, проповідують в колоніях [119].
В одному із зборів Житомира організовано дві групи мовою жестів. Усі пункти програми збору перекладаються мовою жестів місцевими Свідками Єгови, більшість яких або спеціально переїхали з інших місцевостей, або навчилися цієї мови заради того, щоб допомагати глухим громадянам м. Житомира.
Проте в благовісницькій справі Свідків Єгови не обходиться без деяких проблем. Сучасна пострадянська історія також має свої приклади антитолерантності та навіть агресивності стосовно інакомислячих. Влада змінилась, але люди зі старою психологією залишилися, навіть у політиці. Для прикладу наводимо деякі витримки з програми „Держава, релігія, народ і комуністи” Петра Симоненка, керівника депутатської фракції комуністів у Верховній Раді, опублікованої в газеті „Голос України”: „Не інакше, як провокацією проти власного народу, слід назвати підтримку міжнародного конгресу секти „Свідків Ієгови"....На чолі цієї псевдорелігіозної структури стоїть так звана „Керівна корпорація”... як можна на державному рівні підтримувати цю екстремістську секту... Держкомрелігій має захищати національні інтереси, а не підтримувати такі секти екстремістського спрямування. Чи, може, цей центральний орган виконавчої влади фінансується вже не з Державного бюджету України, а з бюджету «Керівної корпорації»?” [101: 9]. На жаль, такі необ’єктивні й заангажовані заяви щодо конфесії Свідків Єгови та Ради у справах релігії України ще зустрічаються серед українських політиків.
Гострим також є рівень церковної полеміки на шпальтах обласних православних видань. Нерідко в них зустрічаються матеріали явно чорносотенного походження. Так, у статті „Патріотизм і сучасність” благочинний Ємільчинського району ієгумен о. Роман, звинувачуючи політиків Заходу в намірах знищити православ'я на українських теренах, відзначає: "звідси і витікає завдання західних агресорів витіснити православну віру із сердець нашого народу через сектантство, бойовики, розпусту, пияцтво. Тільки тоді можливо заволодіти світом за планом „Протоколів сіонських мудреців”. Тільки після цього можна і проголосити єдиного царя із „коліна Данова”. („Православне слово”, №11, листопад 2002 р.) . Справді, згідно з одним із повідомлень відповідних органів облдержадміністрації, віровчення та практика діяльності Свідків Єгови „вкрай негативно сприймається традиційними релігійними конфесіями, які не вважають їх християнами. Це призводить до формування (навіть засобами масової інформації) негативного іміджу цієї організації в суспільстві” [122]. Результатом такого іміджу стало надто упереджене ставлення до членів цієї релігії представниками різних верств суспільства. Наприклад, інколи через упередженість деяких людей дітям Свідків Єгови в різних навчальних закладах занижуються оцінки, крім того, хоча члени цієї релігії вважаються старанними робітниками, деякі роботодавці через їх вірування відмовляють Свідкам у роботі.
На противагу поширеній думці, науковцями визначено повну бездоказовість тверджень про антигуманну суть цього віровчення. Олена Володимирівна Касторська у своєму дослідженні „Кримінологічна характеристика діяльності християнських об'єднань…”, говорячи про Свідків Єгови, зазначає: „Свідків Єгови знають в усьому світі через їхню просвітню діяльність, що стосується не лише біблійного навчання. У Товаристві "Вартової Башти" є програма по боротьбі з неграмотністю, яка реалізується в країнах Африки і Латинської Америки.... У всіх зборах Свідків Єгови функціонують безкоштовні бібліотеки, де є навчальна і довідкова література з різних галузей знань, перекладена багатьма мовами. Нею можуть користуватися всі, хто відвідав збори.... Дотримання Свідками Єгови заповіді "вживати трохи вина" (1 Тимофія 5:23) дозволило багатьом людям, що стали адептами цієї організації, відмовитися від зловживання алкоголем і вживання наркотиків... Свідки Єгови не демонструють непояснених по-світськи чудес, як це існує в православ'ї, баптизмі, мормонстві, у чуріковців і в інших конфесіях. У ряді випадків навчання Свідків Єгови допомагає людям змінити свою антигромадську і злочинну поведінку на добропорядну і законослухняну ” [138: 234-236].
Проте сьогодні все одно є люди, які оббивають пороги міськвиконкому зі скаргами на проповідницьку діяльність Свідків та їх настирливі методи благовістництва. Щодо цього потрібно зазначити, що якщо і має місце це явище, то лише через недостатню досвідченість окремих членів конфесії. У самій же релігійній організації Свідками Єгови передбачено багато заходів щодо уникнення нетолерантного відношення з боку членів цієї релігії. Кожного тижня, як уже зазначалося в попередніх розділах, проводяться Школи теократичного служіння (ШТС). На ШТС демонструються сценки можливих випадків у проповідницькому служінні та показується, як правильно діяти в таких ситуаціях. Крім того, старійшинами та роз’їзними наглядачами регулярно проводяться зустрічі з піонерами, де серед багатьох тем обговорюються і толерантні методи проповіді. Виваженість та поважне ставлення до представників інших конфесій обговорюються на „школі піонерів”, де піонери, крім усього іншого, вчаться мистецтву проповіді.
Слід зазначити, що Свідки Єгови вчаться не лише добре проповідувати, а й усебічно та вчасно допомагати своїм співвіруючим. В усіх зборах конфесії організовано заходи, спрямовані на допомогу членам громади. У деяких зборах м. Житомира діє „програма допомоги хворим”, за якою кожен хворий або госпіталізований член збору не залишається без уваги своїх співвіруючих. Старійшини й службові помічники усіх зборів намагаються по можливості індивідуально відвідати та допомогти усім членам громади.
Свідки Єгови допомагають не лише „своїм по вірі”, а й оточуючим їх громадянам. Скажімо, вони завжди допомагають у похоронах родичів своїх співвіруючих, незалежно від того, якої вони віри. Неодноразово Свідків Єгови запрошували безоплатно прибирати міський парк культури та відпочинку імені Ю.Гагаріна, за що вони були удостоєнні подяки від виконавчого комітету Житомирської міської ради.
На відміну від розповсюдженої думки, Свідками Єгови є не лише люди з базовою освітою. Свідками в регіоні вважають себе багато вчителів, викладачів, студентів тощо. Серед прихильників віровчення цієї конфесії є й оригінальні люди. Наприклад, Олександр з Коростеня. На фото в цьому розділі виглядає як чотирьохрічна дитина, але насправді йому тут 21 рік. Сашкові було чотири роки, коли відбулася Чорнобильська катастрофа. У той рік він перестав рости. Багато дітей приймали ліки, що допомагали в цій хворобі, але через бідність своїх батьків Олександр не одержав необхідної допомоги. Крім того, хлопець страждає від заїкуватості, проте, за його словами, він не падає духом. Олександр хрестився три роки тому і вже другий рік бере участь у піонерському служінні.
Отже, Свідки Єгови на буденному рівні не схожі на ті міфічні образи, якими їх зображають деякі ЗМІ та представники інших релігій, і щоб пересвідчитись у цьому, достатньо звернутися до них самих або ж зробити неповерхове дослідження об’єктивних та авторитетних джерел, як це зроблено в цій книзі. Але найбільшої уваги заслуговує приклад міцності віри цих людей, що не дало їм у часи радянської влади піти на компроміси зі своєю совістю та зберегти єдність в організації. З 30 чоловік, які були Свідками в кінці 70-х років, не зважаючи на різні форми переслідувань, в області виросло цілих 13 повноцінних громад [113]. Звичайно, певною мірою це наслідок демократичності нової влади, толерантності українського суспільства, бажання співпраці місцевої влади та міцні релігійні традиції України. Проте не це допомогло Свідкам Єгови зберегти своє вірування. Їм допомогла, хоч це звучить і не суто науково, їх тверда, міцна та нефанатична віра в Бога Єгову.
 
 
Поиск
Назад к содержимому | Назад к главному меню